День Пам'яті кіборгрів в Україні
14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС — людей, які ціною свого життя і здоров'я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.
7 Грудня - Всеукраїнський День Української Хустки. Вернісаж:" Українська хустка- Символ вроди чарівної "
6 Грудня- День Збройних Сил України
- 3 грудня: Міжнародний день людей з інвалідністю. Цей день запровадила ООН для привернення уваги до проблем людей з інвалідністю та нагадування про необхідність турботи та милосердя до них.
- Проведення вих.години з учнями 6 кл. на тему: " Турбота та милосерддя про людей з інвалідністю"
Всесвітній день боротьби зі Снідом
Тих, кого безпосередньо торкнулась епідемія, щодня у світі та в Україні стає більше. За даними ЮНЕЙДС, у світі за 2022 рік зареєстровано 1,3 млн нових випадків ВІЛ. У 2022 році в Україні було офіційно зареєстровано 12 212 вперше діагностованих випадків ВІЛ-інфекції, 3 010 випадків СНІДу та 1 293 смертей, зумовлених СНІДом.
В Україні на кінець 2022 року під медичним наглядом перебували 157 746 людей, які живуть з ВІЛ (157 510 громадян України та 236 іноземців), та 4 101 ВІЛ-експонована дитина. Показник поширеності ВІЛ-інфекції становив 384,2 на 100 тис. населення. У 2023 році в Україні за 9 місяців кількість ЛЖВ в Україні зросла на 1 293 людини. Станом на 01.10.2023 року під медичним наглядом перебуває 158 803 ЛЖВ. Показник поширеності ВІЛ-інфекції становить 387,3 на 100 тис. населення.
У четверту суботу листопада в Україні вшановують пам'ять мільйонів жертв голодоморів, які відбулись в Україні у XX столітті. Наймасштабніший з них - 1932-1933 років.
На думку більшості істориків, причиною голоду 1932-33 років стала примусова і репресивна для селян політика хлібозаготівлі, яку провадила комуністична влада.
Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померли щонайменше 3,9 мільйона людей. Кількість жертв у всьому СРСР оцінюють у близько сім мільйонів.
Майже 30 країн визнали голод в Україні 1932-33 років геноцидом української нації.
21 листопада - День Гідності та Свободи
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 20.11.25р. В 6 кл. проведено інформаційну годину до Дня Гідності та Свободи під гаслом: " Україна- країна нескорених"
16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.
Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.
Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. В 6 кл. проведено годину спілкування: " Тож давайте будемо ТОЛЕРАНТНИМИ!"
Всесвітній день доброти
Всесвітній день доброти (World Kindness Day) – міжнародний день, який відзначається щорічно 13 листопада. День доброти – чудова можливість знайти час на хороші вчинки для людей та тварин. Добро врятує світ та з’єднає народи, тому що воно закладене в людській природі, саме тому робити гарні вчинки може кожен. Творити добро зовсім не важко, але в результаті люди наповняться співчуттям та добротою один до одного.
22.10.25р. з учнами 6 класу проведено годину - спілкування: " Знайомство з Кібербезпекою- Будь обережний"
Кібербезпека або cyber security — це заходи, які вживають для захисту даних або пристроїв, підключених до мережі, від несанкціонованого доступу та використання у злочинних цілях. Кібербезпека це те, що забезпечує конфіденційність, цілісність і доступність даних протягом їх всього життєвого циклу.Якщо фізична безпека спрямована на захист від злочинної діяльності або випадкового пошкодження людей та фізичного майна, то кібербезпека захищає комп’ютерні та серверні системи, програми користувачів та дані, які вони в них зберігають. Кібербезпека може захистити все: від особистої інформації до складних державних систем.
Чому мажливе ментальне здоров'я?
З учнями 6 кл. проведено дискусію : " Збереження та захист ментального здоров'я"
День Захисників та Захисниць
В 6 класі проведено Виховну годину до Дня Захисників та Захисниць" на тему : " Мужність і відвага крізь покоління"
і склалася критична ситуація, пов’язана з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів, що зумовлює розвиток екологічних загроз.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 117-р затверджено Національний план управління відходами до 2030 року.
План спрямований на зменшення шкідливого впливу відходів на довкілля та здоров’я людей, досягнення максимально ефективного використання ресурсів, а також на запобігання утворенню відходів.
Важливою умовою для виконання Плану є сформованість у здобувачів освіти екологічної відповідальності, тобто усвідомлення необхідності брати на себе конкретні зобов’язання для гармонізації зв’язків людини із навколишнім середовищем та здатність прогнозувати наслідки власної діяльності.
Екологічна підготовка здобувачів освіти передбачає здатність молодої людини займати активну життєву позицію у сфері поліпшення екологічної ситуації на Землі та охорони природного середовища і довкілля, раціонального природокористування.
Україна 24 серпня відзначає день проголошення Незалежності.
Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках.
Саме 24 серпня народні депутати ухвалили Акт проголошення незалежності України та винесли це питання на всеукраїнський референдум. В 6 кл. проведено годину спілкування: " День Незалежності"
23 серпня Україна відзначає День державного прапора. День Державного Прапора – це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Благородні синій і жовтий кольори неба і пшениці символізують велику працю наших людей від сходу до заходу України й з півночі до півдня.
Державний Прапор уособлює усі прагнення та надії українського народу на краще майбутнє.
То ж нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає на нові подвиги заради своєї Батьківщини.
В 6 класі проведено годину спілкування: " Наш прапор синьо- жовтий стяг"
28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, ухвалили Основний Закон.
В 5 кл. провели Виховну годину на тему: " Конституція- основа державності"
День Конституції — це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції:
“Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України”
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина та підвищило міжнародний авторитет України у світі.
Війна з її загрозами та жахами увірвалась до українських дітей 2014 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Вона порушила їх право бути з сім’єю та громадою, право на здоров’я та особистий розвиток, на піклування та захист, і, власне, на саме на життя. На сьогодні в Україні тисячі дітей залишилися сиротами або відірвані від своїх рідних та культурного середовища, депортовані та насильницькі всиновлені агресором. З початку повномасштабного вторгнення кількість жертв серед дітей збільшується майже щодня, і це не рахуючи даних з тимчасово окупованих територій, які неможливо наразі отримати та перевірити.
Реагуючи на нові виклики та збільшення кількості дітей, чиє життя обірвалося внаслідок збройного конфлікту, Верховна Рада України 1 червня 2021 року ухвалила постанову № 1490-ІХ, згідно якої щорічно, 4 червня в Україні на державному рівні вшановується пам’ять дітей України, які загинули внаслідок російського вторгнення.
15 травня – День пам’яті жертв політичних репресій
Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.
Після широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. Катування, розстріли невинних без суду і слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів – здавалося, що все це з падінням радянської системи назавжди залишилось в історії. Але ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, з огляду на відомості, які надходять з окупованого Херсона, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.
В умовах війни немає змоги масово вшанувати пам’ять жертв політичних репресій у Биківні під Києвом чи інших місцях, як це було в минулі роки. Проте людська пам’ять не знає кордонів, тому цього року віддати шану безневинно вбитим можна на будь-якій локації – вдома, за кордоном, в укритті, у прихистку – згадати тих, кого свавільно закатував одвічний ворог, поділитися інформацією з іншими. Заохочуємо журналістів, представників органів місцевого самоврядування як висвітлювати День пам’яті загалом, так і розповідати окремі історії, щоб люди, чиї життя обірвав або скалічив комуністичний режим, не залишилися в пам’яті сучасників безіменною абстрактною цифрою.
Один із проєктів, який повертає імена і зберігає пам’ять про людей, захоронених у Биківнянському лісі під Києвом, найбільшому відомому місці поховань жертв політичних репресій в Україні, – "Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил". З 2017 року до пам’ятної дати Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" за підтримки Українського інституту національної пам’яті публікує серії інтернет-банерів з конкретними іменами і стислими життєвими історіями людей, похованих у Биківні, на так званій “таємній спецділянці НКВС УРСР”. За різними даними, тут у 1937-1941 роках було захоронено від 20 до 100 тисяч безневинно розстріляних жертв комуністичного терору. Кілька років сюди практично щоночі звозили тіла жертв НКВС, замордованих у кількох київських катівнях. Серед них – письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших безневинних жертв.
18 травня – це 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу з території Кримського півострова радянським тоталітарним режимом. Цього дня, 1944 року розпочалася спецоперація військ НКВД зі звільнення Кримського півострова від корінного населення. Загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Також у 1944-му з півострова депортували понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів.
Після незаконної анексії Криму в 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та утиски кримських татар, що залишилися на півострові. Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і встановила в Україні 18 травня День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У Постанові наголошується: «Системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично мотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу».
В 5 кл. проведенно інформаційну годину: " Геноцид кримсько татарського народу"
24 лютого – День повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Проведеня години спілкування в 5 класі: " Три роки боротьби і незламності"
21 лютого - Всеукраїнський день рідної мови
День пам’яті воїнів - інтернаціоналістів
Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття, який має статус малого герба та є головним елементом майбутнього великого герба.
Тризуб має тисячолітню історію, починаючи з князівського роду Рюриковичів. Цікавим фактом є те, що з часів Української Народної Республіки Тризуб був затверджений Державним Гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.
Проведення Виховної години в 5 кл. " Наш Герб Тризуб- в ньому наша сила, воля й Перемога"
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним (за іншими джерелами 6-тисячним) підрозділом совєтсько-россійської "красной ґвардіі" під командуванням "есера" міхаіла муравйова та загоном із козаків «Вільного козацтва» і київських курсантів, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
У бою під Крутами оборонці Української Державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Совєтсько-россійські загарбники втратили боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ "красной ґвардіі" муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський Мир, який врятував молоду українську Державність.
Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.
У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.
22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.
Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.
З учнями 5 класу проведено виховну годину : " День єдності, соборності та непереможності"
– 1000 днів війни це:
-1000 днів стійкості
-1000 днів мужності
-1000 днів єдності
- 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.
– 1000 слів вдячності.
Майже три роки, що промайнули, видалися найважчими в історії нашої незалежної країни. Тисячу днів ми знаємо, що таке повномасштабна війна.
Проведення інструктажу з "Безпеки Життєдіяльності" та "Правила дорожнього руху на святкові дні"
22 - Квітня Всесвітній День Землі
26 КВІТНЯ- День Чорнобильській катастрофі
Виховна онлайн-година "Пам'ятаємо"
16 Травня-День святкування "ДНЯ ЄВРОПИ" в Україні
Виховна година на тему: "УКРАЇНА- СЕРЦЕ ЄВРОПИ"
18 ТРАВНЯ- день Вшанування жертв геноциду
Кримськотатарського народу"
"Ми пам'ятаємо"
Немає коментарів:
Дописати коментар