Вітаю тих, хто заохочений географією!
Хочеш їздити в Єгипет
І на Кіпрі дачу мати!
Неодмінно треба разом
Географію вивчати!!
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме цього дня розпочалися дві доленосні для країни події: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року, що стали історичними віхами. “Україна – країна нескорених!ˮ обговорили з учнями цінності, які відстоювали учасники українських революцій, та за які, сьогодні воюють захисники і захисниці у російсько-українській війні, а саме: незалежність та територіальна цілісність, волю, соборність, гідність України та українців. Розповвли учням, враховуючи їх вікові та психоемоційні особливості, про пам’ятні події та визначні здобутки українського народу у цій боротьбі. За можливості просимо до проведення виховної години “Україна – країна нескорених!ˮ залучати учасників Революції Гідності, членів родин Небесної сотні, захисників і захисниць України.
З учнями 5 класу відзначили цю подію. Провели виховну годину на тему: " Україна - країна нескорених"
Свічка пам’яті має миготіти у вікнах усіх українців…
Щоб памятати та щоб не забувати ніколи.
Голодомор — це не розділ з підручника історії, це трагічна сторінка минулого у величезної кількості українських родин, про яку непотрібно забувати.
Саме родинна пам’ять про події минулого є зброєю від помилок майбутнього цілої країни.
– 1000 днів війни це:
-1000 днів стійкості
-1000 днів мужності
-1000 днів єдності
- 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.
– 1000 слів вдячності.
Майже три роки, що промайнули, видалися найважчими в історії нашої незалежної країни. Тисячу днів ми знаємо, що таке повномасштабна війна.
« Запорізький обласний Центр
еколого- натуралістичної
творчості учнівської молоді»
Запорізької обласної ради
Тема: « Життя Каховського водосховища. Проблеми та ситуація обміління»
Роботу виконала: Маєцька Ксенія
Степанівна
Учениця 9 класу
Комунального закладу загальної середньої освіти
Розумівської гімназії « Темп» Долинської
сільської
ради
Запорізького району Запорізької області
Керівник:
Діденко Інна Миколаївна
Вчитель географії
Вперше українці відзначили День Європи 20 років тому. Відповідний указ підписав тодішній президент Леонід Кучма. Відтоді Днем Європи щорічно вважалась третя субота травня. Проте відсьогодні Україна відзначає День Європи разом із країнами-членами союзу. З нагоди святкування в Києві відкриються дві вуличних експозиції:
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у цей день запланувала візит до столиці України, де вона зустрінеться з президентом Зеленським.
22 КВІТНЯ- ДЕНЬ ЗЕМЛІ
Відкритий виховний захід в 9 класі " Любіть в собі Україну"
День єднання святкують в Україні з 16 лютого 2022 року.
Минулого року президент України Володимир Зеленський, на тлі новин про початок війни, видав указ про нове свято — День єднання. Майже рік війни показав усьому світу, що українці заради своєї Батьківщини та спокійного майбутнього готові жертвувати власним життям.
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.
памятати.
Голокост - це вісім букв болю і страждань. Цим словом називають геноцид євреїв та інших соціальних груп, вчинений нацистами під час Другої світової війни. Крім євреїв, нацисти також винищували гомосексуалів, психічно хворих людей, інвалідів, радянських військовополонених і всіх, кого нацисти вважали "неповноцінним".
День пам'яті жертв Голокосту заснований з метою, щоб люди ніколи не забули про злочини нацистів і щоб пам'ять невинно вбитих була вшанована.
Голокост - це переслідування та масове знищення євреїв та інших соціальних груп, які здійснювали німецькі нацисти та їхні союзники під час Другої світової війни. Під час Голокосту було вбито близько 6 мільйонів євреїв, що становить приблизно третину всього єврейського населення світу.
24 лютого 2022 р. ракети і бомби впали на мирні міста і села України. Почалася війна, яка вплинула на долю кожного громадянина. Із зон запеклих боїв углиб території держави триває евакуація мирного населення. В умовах війни можна виділити такі категорії учнів:
залишились у місцях свого постійного проживання;
евакуйовані до різних областей України;
евакуйовані за межі України.
Безумовно, можливості з освоєння навчального матеріалу у цих категоріях учнів різні. Тому методичні поради враховують особливості навчального процесу для кожної з них.
Доцільно відновити навчальний процес у безпечних умовах перебування у віддалених від зони ведення бойових дій регіонах. Насамперед, навчальний процес у повному обсязі можливо у західних країнах-сусідах України, куди було евакуйовано учнів разом із членами їхніх родин. У країнах-членах ЄС, особливо тих, які не мають безпосереднього державного кордону з Україною, бракує сучасної інформації щодо розвитку незалежної України. Українські учні, які пішли на навчання до середніх навчальних закладів цих країн, можуть підготувати презентацію про свою Вітчизну. Для цього пропонуємо залучати офіційні відкриті інформаційні джерела (наприклад, офіційний сайт Держстату України – ukrstat.gov.ua) та електронні безкоштовні версії чинних підручників з географії (наприклад, підручник з географії 9 класу – https://www.orioncentr.com.ua/components/com_jshopping/files/demo_products/Orion_9_Geografy_Gilberg.pdf). Їх використання дозволить сформувати коротку презентацію, що описує Україну як європейську державу, яка на 30-му році незалежності знову виборює своє право бути вільною. При цьому актуалізувавши за даними Держстату показники економічного розвитку, варто також використати карти, які наведені у шкільному підручнику та навчальному атласі. Це дозволить переконливо розповісти учнівській молоді країн-членів ЄС про Україну та закріпить наскрізну громадянську компетенцію у юних громадянах держави.
Учням, які не в змозі, з міркувань безпеки, відвідувати середні навчальні загальноосвітні заклади, доцільно використовувати у навчальному процесі електронні версії підручників та навчальних атласів, контурних карт, робочих зошитів. Учитель, у разі потреби, може організувати навчальний процес таким чином, щоб учні більше уваги приділяли виконанню практичних робіт, передбачених чинною навчальною програмою. Для цього оптимальним варіантом є застосування робочих зошитів, де подано покроковий алгоритм виконання практичних робіт. Вчитель таким чином матиме можливість перевірки засвоєння навчального матеріалу при самостійному дистанційному навчанні учнів.
Для цього учні застосовують платформи, рекомендовані Міністерством освіти, а також доцільно також використання платформи «Kahoot!» для підвищення зацікавленості учнів при дистанційному навчанні (розробник – Норвезький університет природничих и технічних наук).
Учні, які перебувають в евакуаційному транспорті чи в умовах безпосереднього ведення бойових дій, позбавлені можливості навчання. Для таких учнів найдоцільнішим засобом навчання стане допомога вчителя, після того як вони прибудуть у безпечне місце та матимуть змогу вчитись. Однією з таких форм є форма експрес освіти. Її суть полягає у тому, що учні вивчають лише найголовніші елементи навчального процесу самостійно, а складні теми розкриває вчитель при можливості відновлення освітнього процесу. Другорядні теми при цьому вивчають оглядово.
При викладанні у школі навчального курсу географії можливо поглиблене вивчення різних елементів географії, що має практичне значення при застосуванні навчального матеріалу в умовах ведення бойових дій. Вчитель має на конкретних прикладах України показати, як саме використовують знання з географії фахівці Збройних Сил України для боротьби із загарбником. В основі цього має бути покладена наскрізна компетентність – формування свідомого громадянина–патріота. Саме громадянська самосвідомість має стати наріжним каменем освітнього процесу в умовах війни. Завдання вчителя – бути зразком свідомого громадянина.
Вчитель, перед тим як пояснювати основи топографії і картографії в 11 класі, розповісти про значення цих знань для нанесення ударів артилерію та авіацією по розміщеним наземним цілям. Окремо доцільно пояснити особливості світових і регіональних ринків енергоресурсів, роль провідних країн-експортерів та можливості подолання залежності в енергетичній сфері України та окремих країн-членів ЄС.
У 10 класі при розкритті теми європейської й євроатлантичної інтеграції України доцільно вказати на особливості її геополітичного положення. Окремо варто показати на карті країни-члени ЄС, до яких прибули евакуйовані громадяни України, пояснити їх просторову нерівномірність у розміщенні.
При вивченні ґрунтів у 8 класі вчитель може пояснити учням, які фізико-хімічні властивості чорноземів та сірих-лісових ґрунтів ускладнюють просування важкої військової техніки. При вивченні рельєфу та гідрографічної мережі України у 8 класі доцільно вказати на особливості відповідних форм рельєфу на Київському і Чернігівському Поліссі та на Старобільський схилово-височинній області, значення яружно-балкової системи для формування ліній оборони. При вивченні у 8 класі Чорного і Азовського морів доцільно особливу увагу приділити тим природних особливостям берегів кожного з цих морів, які використовують для оборони. При вивченні населення потрібно акцентувати увагу на вільному розвитку власних мов і культури всіх національних меншин в Україні.
При вивченні транспорту у 9 класі доцільно розкрити значення «Укрзалізниці» для забезпечення евакуації населення, наголосити на перевагах і недоліках кожного з видів транспорту. При вивченні сільського господарства доцільно розкрити значення різних регіонів світу та України у вирощенні основних видів товарної аграрної продукції. При вивченні добувної промисловості варто розкрити значення різних країн Європи у виробництві та торгівлі викопними енергетичними ресурсами. Доцільно показати основні центри їх видобування в Україні. Особливу увагу слід приділити розкриттю факторів (чинників) розміщення підприємств з виробництва палива та мастильних матеріалів і підприємств транспортного машинобудування при вивченні вторинного сектору економіки. Окремо слід вказати на виняткове значення АЕС у виробництві електричного струму в Україні.
Феномен Ель-Ніньо, що загрожує Південній Америці небезпечними ураганами, повенями і зсувами, призвів до несподіваного явища в пустелі Атакама на узбережжі Чилі. Найпосушливіше місце на планеті вдруге за рік покрилося яскравим квітковим покровом.
Пустеля Атакама вважається найсухішою на Землі. На її території дощ випадає раз на кілька десятків років. Рівнинна частина пустелі практично позбавлена живих організмів, зустрічаються тільки лишайники, синьо-зелені водорості та дрібні кактуси.
Далеко не завжди веселка складається з семи смужок різних кольорів (від червоного до фіолетового). Іноді над першою видніється друга, менш яскрава, з кольорами в зворотному порядку, іноді в середині зустрічається темна смуга, іноді відсутній один або кілька кольорів.
Стандартні класифікації веселок спираються на розмір крапель дощу, з яких утворюється дане природне явище: чим більше краплі, тим яскравіші кольори. Інший спосіб заснований на обчисленнях висоти Сонця над горизонтом.
Більше 15 тисяч людей були змушені покинути свої будинки через виверження найвищого на індонезійському острові Суматра вулкана Сінабунг.
"На цей момент 15 тисяч 281 осіб евакуйовано в 16 тимчасових притулків на території району Каро (провінції Північна Суматра)", - заявив офіційний представник місцевої влади Роберт Перангінангін.
Консорціум North Caspian Operation Company (NCOC) приступив до видобутку нафти на гігантському родовищі "Кашаган", яке розташоване в північній частині Каспійського моря. Про це йдеться в повідомленні компанії від 11 вересня.
Початкові плани передбачали початок промислового видобутку в 2005 році. Причинами перенесення термінів стали важкі геологічні умови - нафтові поклади розташовані на глибині до 4,7 кілометра нижче морського дна, а також спори Казахстану з інвесторами.
На Дніпровській ГАЕС 21 грудня запущений третій гідроагрегат. Таким чином завершується будівництво першої черги ГАЕС з трьох агрегатів, повідомила прес-служба "Укргідроенерго".
Третій гідроагрегат Дністровської ГАЕС запущений в режимі синхронного компенсатора. У режимі генерації у агрегату потужність 324 МВт.
На думку міністра енерговуглепрому Володимира Демчишина, запуск кожного гідроагрегата дає значний економічний ефект і забезпечує економію природного газу і вугілля за рахунок зниження кількості пусків теплових блоків, стабілізації їх навантаження. Таким чином, третій гідроагрегат дасть додаткові 320 МВт регулюючої потужності, а це скорочення спалювання газу, мазуту і вугілля на ТЕС.
День Соборності України – державне свято, що відзначається кожного року в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Воно запроваджене Указом Президента України від 21 січня 1999 року та покликане засвідчити консолідацію та незламність Українського народу, єдність громадян України, які проживають у різних її регіонах.
У реальних обставинах 1919 року, коли Україна опинилась оточеною колом фронтів, УНР не вдалося відстояти. Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українського народу. В українській суспільно-політичній думці ХХ ст. Україна інтерпретувалася лише як соборна держава. Етнонаціональна консолідація спиралася на такі засадничі підвалини, як спільне історичне минуле, спорідненість етнокультурних процесів, єдиний національно-визвольний рух ідеали свободи і незалежності. Іншими словами соборництво відіграло і відіграє роль наріжного каменя сучасної української національної ідеї, важливої складової становлення української політичної нації.
Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась об'єднуючим чинником і чи не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню залишків ідей федералізму в ментальності національної політичної еліти.
Об'єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії. Важливим є й факт легітимності завершального соборницького процесу, який передував Акту Злуки.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.
Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі. Він став яскравим фіналом складного і тривалого шляху українців до консолідації етносу, перетворення його в єдину політичну націю, а також об'єднання території його споконвічного проживання в межах єдиної української держави.
Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в Карпатській Україні в м. Хусті. Таким чином закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців, в якій взяли участь понад 30 тис. осіб, що з’їхались до столиці Карпатської України.
У 71-у річницю Акта злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центральній і Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України та знак ушанування подій Української революції. Більше мільйона людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Києва до Львова.
29 січня- День пам"яті Героїв Крут
24 лютого 2022 р. ракети і бомби впали на мирні міста і села України. Почалася війна, яка вплинула на долю кожного громадянина. Із зон запеклих боїв углиб території держави триває евакуація мирного населення. В умовах війни можна виділити такі категорії учнів:
залишились у місцях свого постійного проживання;
евакуйовані до різних областей України;
евакуйовані за межі України.
Безумовно, можливості з освоєння навчального матеріалу у цих категоріях учнів різні. Тому методичні поради враховують особливості навчального процесу для кожної з них.
Доцільно відновити навчальний процес у безпечних умовах перебування у віддалених від зони ведення бойових дій регіонах. Насамперед, навчальний процес у повному обсязі можливо у західних країнах-сусідах України, куди було евакуйовано учнів разом із членами їхніх родин. У країнах-членах ЄС, особливо тих, які не мають безпосереднього державного кордону з Україною, бракує сучасної інформації щодо розвитку незалежної України. Українські учні, які пішли на навчання до середніх навчальних закладів цих країн, можуть підготувати презентацію про свою Вітчизну. Для цього пропонуємо залучати офіційні відкриті інформаційні джерела (наприклад, офіційний сайт Держстату України – ukrstat.gov.ua) та електронні безкоштовні версії чинних підручників з географії (наприклад, підручник з географії 9 класу – https://www.orioncentr.com.ua/components/com_jshopping/files/demo_products/Orion_9_Geografy_Gilberg.pdf). Їх використання дозволить сформувати коротку презентацію, що описує Україну як європейську державу, яка на 30-му році незалежності знову виборює своє право бути вільною. При цьому актуалізувавши за даними Держстату показники економічного розвитку, варто також використати карти, які наведені у шкільному підручнику та навчальному атласі. Це дозволить переконливо розповісти учнівській молоді країн-членів ЄС про Україну та закріпить наскрізну громадянську компетенцію у юних громадянах держави.
Учням, які не в змозі, з міркувань безпеки, відвідувати середні навчальні загальноосвітні заклади, доцільно використовувати у навчальному процесі електронні версії підручників та навчальних атласів, контурних карт, робочих зошитів. Учитель, у разі потреби, може організувати навчальний процес таким чином, щоб учні більше уваги приділяли виконанню практичних робіт, передбачених чинною навчальною програмою. Для цього оптимальним варіантом є застосування робочих зошитів, де подано покроковий алгоритм виконання практичних робіт. Вчитель таким чином матиме можливість перевірки засвоєння навчального матеріалу при самостійному дистанційному навчанні учнів.
Для цього учні застосовують платформи, рекомендовані Міністерством освіти, а також доцільно також використання платформи «Kahoot!» для підвищення зацікавленості учнів при дистанційному навчанні (розробник – Норвезький університет природничих и технічних наук).
Учні, які перебувають в евакуаційному транспорті чи в умовах безпосереднього ведення бойових дій, позбавлені можливості навчання. Для таких учнів найдоцільнішим засобом навчання стане допомога вчителя, після того як вони прибудуть у безпечне місце та матимуть змогу вчитись. Однією з таких форм є форма експрес освіти. Її суть полягає у тому, що учні вивчають лише найголовніші елементи навчального процесу самостійно, а складні теми розкриває вчитель при можливості відновлення освітнього процесу. Другорядні теми при цьому вивчають оглядово.
При викладанні у школі навчального курсу географії можливо поглиблене вивчення різних елементів географії, що має практичне значення при застосуванні навчального матеріалу в умовах ведення бойових дій. Вчитель має на конкретних прикладах України показати, як саме використовують знання з географії фахівці Збройних Сил України для боротьби із загарбником. В основі цього має бути покладена наскрізна компетентність – формування свідомого громадянина–патріота. Саме громадянська самосвідомість має стати наріжним каменем освітнього процесу в умовах війни. Завдання вчителя – бути зразком свідомого громадянина.
Вчитель, перед тим як пояснювати основи топографії і картографії в 11 класі, розповісти про значення цих знань для нанесення ударів артилерію та авіацією по розміщеним наземним цілям. Окремо доцільно пояснити особливості світових і регіональних ринків енергоресурсів, роль провідних країн-експортерів та можливості подолання залежності в енергетичній сфері України та окремих країн-членів ЄС.
У 10 класі при розкритті теми європейської й євроатлантичної інтеграції України доцільно вказати на особливості її геополітичного положення. Окремо варто показати на карті країни-члени ЄС, до яких прибули евакуйовані громадяни України, пояснити їх просторову нерівномірність у розміщенні.
При вивченні ґрунтів у 8 класі вчитель може пояснити учням, які фізико-хімічні властивості чорноземів та сірих-лісових ґрунтів ускладнюють просування важкої військової техніки. При вивченні рельєфу та гідрографічної мережі України у 8 класі доцільно вказати на особливості відповідних форм рельєфу на Київському і Чернігівському Поліссі та на Старобільський схилово-височинній області, значення яружно-балкової системи для формування ліній оборони. При вивченні у 8 класі Чорного і Азовського морів доцільно особливу увагу приділити тим природних особливостям берегів кожного з цих морів, які використовують для оборони. При вивченні населення потрібно акцентувати увагу на вільному розвитку власних мов і культури всіх національних меншин в Україні.
При вивченні транспорту у 9 класі доцільно розкрити значення «Укрзалізниці» для забезпечення евакуації населення, наголосити на перевагах і недоліках кожного з видів транспорту. При вивченні сільського господарства доцільно розкрити значення різних регіонів світу та України у вирощенні основних видів товарної аграрної продукції. При вивченні добувної промисловості варто розкрити значення різних країн Європи у виробництві та торгівлі викопними енергетичними ресурсами. Доцільно показати основні центри їх видобування в Україні. Особливу увагу слід приділити розкриттю факторів (чинників) розміщення підприємств з виробництва палива та мастильних матеріалів і підприємств транспортного машинобудування при вивченні вторинного сектору економіки. Окремо слід вказати на виняткове значення АЕС у виробництві електричного струму в Україні.
День Європейської інтеграції